Звучить музика. До зали, розмовляючи, заходять джентльмени.

-         Та скоріше, джентльмени!

-         Біжимо, бо ми і так вже спізнилися!

-         Ну, сьогодні такий день – нічого не можемо встигнути.

-         Сьогодні ми – випускники!

-         Джентльмени, а кого ми чекаємо?

-         Точно, чому не починаємо?

-         Чому наше свято не починається?

-         Бо ми чекаємо на наших леді.

-         Сер, враховуючи особливу важливість свята, ми без наших леді розпочати не можемо.

-         Та де ж вони так довго?

-         А може, не будемо кликати наших дам?

-         Авжеж, і всі оплески, усмішки, квіти будуть тільки для нас.

-         Та ви згадайте четвертий клас. Коли б не дівчата, то все пропало б!

-         До чого ж тут дівчата?

-         А до того. Хто давав нам списувати?

-         Хто в класі прибирав, дошку витирав?

-         Вазони поливав?

-         А ти кажеш…

-         Та я взагалі мовчу!

-         Сер, справжні леді можуть собі дозволити спізнитися на хвилин 15, в цьому є деякий шарм.

-         Та на якихось 15 хвилин, - ви що, не бачите, скільки тут людей, всі чекають на нас!

-         Та скільки можна фарбувати губи?

-         Ви праві, справжні леді не спізнюються, вони затримуються.

-         А я пропоную піти і негайно їх покликати.

-         Я з цим погоджуюся.

-         Адже, ми дуже любимо наших дівчат!

Хлопці залишають залу, під звуки маршу заходять випускники.

У ч и т е л ь.  Із нагоди закінчення початкової школи зустрічайте винуватців цієї події!

Стрічай, Україно, чарівне суцвіття,

Дітей своїх рідних у школі,

Сміливо веди їх у  тисячоліття,

У щасті з любові до волі!

Злинь, же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час,

Вище голови, йдіть веселіше,

Бо усі вже чекають на вас!

1-й учень. Добрий день, наші матусі та татусі, бабусі та дідусі!

2-й учень. Добрий день, шановні наші гості!

3-й учень. Добрий день, шановні! Раді вас вітати!

                  Всім бажаємо здоров’я й щастя повну хату.

4-й учень. Увага! Шановні друзі!

                  Ми сьогодні зустрілись

                  У тіснім нашім крузі

                  На радісне свято – веселе, чудове –

                  Ми закінчили початкову школу.

5-й учень. Сьогодні у світлій залі,

                  Під поглядом теплих очей,

                  Ми вас, наші милі, вітаєм

                  Від імені вдячних дітей!

6-й учень Хай пісня тут лине,

                 Хай сміх скрізь лунає

                 У кожного радісна усмішка сяє,

                 Всі дружні, веселі, радійте за нас, -

                 Ми всі перейшли у п’ятий клас!

7-й учень Прощай, прощай, четвертий клас,

                 Ти замалий уже для нас,

                 Та вернемося, вернемося ще не раз,    

                 Думками в наш четвертий клас.

Пісня « Прощавай четвертий клас»

Учитель. Шановні батьки, гості!

                 Дорогі діти! Навчання в школі схоже на будівництво

                багатоповерхового будинку. Всі ви добре знаєте, що

                будинок починають будувати з фундаменту. І якщо

                фундамент міцний, то будинок стоятиме довго і надійно.

                Початкова школа це і є той фундамент, на якому кожен

                з вас зводитиме свій будинок.

1-й учень. Швидко промайнули літа, і ось ми зібралися на наше остан-

                  нє свято. Сумне і радісне це свято. Сумне, тому, що ми за –

                  лишаємо наш клас, а радісне тому, що ми здіймаємось ще

                  на одну сходинку вище – переходимо до п’ятого класу.

2-й учень Ми прощаємось з початковою школою, нашим затишним  

                  Куточком, в якому раділи і сумували, плакали та сміялись

                  Упродовж чотирьох років.

3-й учень. Але сьогодні свято! І давайте відсвяткуємо наш випускний

                вечір так, щоб усі чотири роки навчання залишилися в нашій

                пам’яті назавжди.

4-й учень. Закінчився перший і, мабуть найважчий і най відповідальні

ший етап навчання. Ми впоралися із навчально-виховним завданням.

Ст.. 12 -13 див.

14-й учень. Кохана ненечко, найкраща і єдина,

                    Подяку серденьком тобі складаю,

                    Бо хоч яка багата мова,

                    Та слів таких у ній іще не має.

1-й учень.

У дитячих казках в тяжку хвилину їх героїв виручали феї. Такими феями упродовж чотирьох років для нас були ви.

2-й учень.

   За щиру підтримку, сумлінну допомогу, неабияку силу волі, за відчайдушне терпіння, мудрість, доброту, силу наснаги, за витрачене здоров’я нагороджуються медалями мами, яким присвоюється звання «Феї мудрості та терпіння».

  Учні нагороджують матерів медалями

Учень.

А зараз ми розповімо про наших учнів, про їх шкільне життя-буття за допомогою сміху.

 Зустрічайте: Бабки Марфуся і Магдуся!

Сценка.

-         Здрастє, Марфо!

-         Привіт, подруго!

-         Ого, скільки народу привалило!

-         Яка ти не вихована, будь культурною хоч на людях.

-         А що за свято?

-         Та випускний у нас сьогодні, ти що забула?

-         Та невже?

-         Навіть не віриться, що ми вже закінчили початкову школу.

-         А я чула, що ти і рахувати не навчилась.

-         Не ображай! Не забула! Знаю 6, 7, 8, 9, 10, валєт, дама, король.

-         Так, на це в тебе розуму багато.

-         А пом’ятаєш, як наша вчителька свідомість втратила?

-         Ага! Мені стало страшно, кричу: «Води!»

-         А вона розплющила очі і каже: «І хліба».

-         Кажуть, що у у випускний вечір всі бажання збуваються.

-         А в тебе яке бажання?

-         Знову стати маленькою, ні про що не думати, все за тебе дорослі зроблять

-         А ти в дитинстві була красива чи така, як зараз?

-         Не ображай мене – подивись на себе, ти до цієї пори ще в дитинстві: і ростом не висока, і обличчя поморщене.

-         Слухай, Марфа! А давай уявимо, що ми – вчителі, і запитаємо наших батьків!

-         Ага!

-         Давай!

ПИТАННЯ

1 Чи плакала ваша дитина вночі, і хто частіше вставав до колиски?

2. Якою була вага і зріст вашої дитини?

3. Якими є улюблені страви вашої дитини?

4. Якого кольору була дитяча коляска?

5. Коли у вашої дитини з’явився перший зубок?

6. Чим захоплюється ваша дитина?

Вчитель.

Готуючись до сьогоднішнього свята, ми провели у класі конкурс малюнків «Щасливий день моєї родини». Дивіться, що з цього вийшло

Шановні дорослі! Вгадайте, будь ласка, свою сім’ю на малюнку і дайте відповідь на дуже цікаве запитання.

(Кожній родині ставиться одне запитання).

Учні (по черзі)

Пройшло 4 роки –

Багато це чи мало?

Коли нас, шестирічних,

Вели за руки мами?

З великими букетами,

З портфелями новенькими,

боялись всього ми навкруг,

бо ще були маленькими.

Та швидко ми освоїлись, із класом

Ознайомились.

У дівчаток банти пишні, і портфелики в руках,

Губки, наче стиглі вишні, і цікавість у очах.

Хлопчаки усі швиденькі,

І рухливі, і меткі,

Ми були маленькі,

А ось виросли які!

І хіба смикнеш Алку за косичку, як колись?

Треба стати на драбинку, щоб до неї дотягтись.

Б’ють тепер батьки тривогу: де взуття велике взяти?

Ось, наприклад, Сашка ноги мають

Номер двадцять п’ять.

Катя вміє все робити:

Вишивати й суп варити,

Вміє навіть здачі дати,

Якщо будеш дратувати.

Микосянчик наш Володя

Дуже балакучий,

Вчитель взяв липучку:

«Рот заклеїть мушу».

«Ой не треба, -

Каже хлопчик посумнілий. -

Буду я мовчати.

Вистачило б сили».  

Миколка любить м’яч ганяти,

Дрова у лісі збирати,

Від запахів спортзалу він шаленіє

І стати футболістом класним мріє.

Надя наша Надя, вже доросла стала,

А у першім класі сльози проливала:

Плакала за мамою, плакала за татом,

Плакала за старшим наша Надя братом.

Хто більше всіх тваринок має,

За ними добре доглядає?

Собачка з нею засинає,

Бо Іванна добру вдачу має.

Багато зіграно ролей, співає як Аніта Мей.

Мабуть, артисткою Алла мріє стати,

Ми їй бажаємо лиш так тримати.

Яна наша Яна, всидіти не може.

Дівчинці-красуні вчитель допоможе.

Розвернули стільчик, розвернули парту –

Про твоє здоров’я турбуватись варто.

Оля гарно читає,

Знання легко всі здобуває,

В олімпіадах участь брала

І завжди перемагала.

Хоч навчатись не виходить,

Віка щось собі знаходить:

На уроці малювати чи

В Іванни щось списати,

Дошку краще всіх помити,

Гаву швидко всіх зловити.

Алла – дівчинка чудова,

Сміється зараз, бо про неї мова,

Дружити любить з усіма,

Без Яни і прожить не може дня.

Ось такий наш дружний клас –

Ще не раз здивує вас!

Гумореска «Щоденник»

Вова в класі, коло дошки

Завдання не знав ні трошки.

Невеселий, як ніколи, повертався із школи.

«треба двійку приховати,

Щоб не знали мама й тато.

А як виправлю на десять,

Можна буде й показати».

У сараї – там де дрова,

Заховав щоденник Вова.

Заховав і в двір побіг

До однолітків своїх.

А назавтра вчитель знову

Викликав до дошки Вову.

Ну, а Вова коло дошки

Завдання не знав нітрошки!

І вчорашнього не знає,

Ще й щоденника не має…

І до школи мама Вови

Розхвильована прийшла,

Бо в сараї там, де дрова,

Двійку Вовину знайшла.

Вчитель. У нашому класі нема таких учнів, які б отримували погані

                 Оцінки, всі вчаться на совість. Люблять не тільки   жартувати, а й добре співати .

Пісня «Вчать у школі»

Учні.(по черзі).

Сьогодні привітати щиро хочемо ми

Своїх добрих вчителів.

Ми свої вітання приурочимо,

Найкращі прочитаємо вірші.

Я не забуду ніколи першої в школу путі,

Зошит, Буквар мій у школі, вчительку

Першу в житті.

Перша вчителька! Добра, терпляча,

Наче мама, була нам усім.

І любов її щира, гаряча,

Зігрівала сердечко малим.

Пам’ятаю і зараз, крізь роки,

Перші труднощі, перший наш клас

І веселі, цікаві уроки –

Як же шкидко пролинув той час!

Ми малі на лінійці стояли,

А в очах – і цікавість, і страх.

В руках квіти в букетах тримали,

І тремтіла тривога в очах.

Ви ж – як фея – і добра, і мила,

Усміхнулися лагідно нам.

Як же щиро Ви всіх нас любили,

Як нас завжди хвалили батькам!

Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли.

В Вас боліла голова,

Але Ви все одно нас любили.

Тож пробачте сьогодні за все:

Жарти, витівки наші невдалі.

Нас життя вже на крилах несе

В невідомі, незвідані далі.

Пісня «Перша вчителька» (споришева стежечка)

Пробачте за недоспані ночі, які над зошитами вдома провели,

За те, що нервів стільки з’їли з нами,

Щоб ми писати й рахувать змогли.

Сьогодні ми прощаємося з Вами,

І більше Ви не будете нас вчить.

У клас до нас прийде вже інша мама,

Щоб за неправильні вчинки посварить,

Та ми ніяк не можем уявити,

Що двері в клас відкриєте не Ви.

Що вже не скажете: «Добридень, діти!

Ох, як за літо всі ви підросли!»

Вам доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння.

Ми дорослими станем людьми,

Тож спасибі за Ваше терпіння.

Ми в житті Вас не забудемо

І пам’ятати завзди будемо,

І слово, й усмішку ласкаву,

То хитрувату, то лукаву.

І ту любов, що віддавали,

Серця дитячі зігрівали.

За все ми вдячні Вам без ліку,

Спасибі ніжне і велике.

(Діти вручають квіти першій вчительці)

Вчитель. А зараз послухайте жартівливу пісеньку «Ви ж нас підманули».

Пісня «Ви ж нас підманули».

Вчитель. Слово для привітання надається першій вчительці

                Прит Ірині Василівні.

Вчитель. На нашому святі сьогодні  присутні гості – вчителі. До них наше слово.

Учні.  Директорові

У містечку у шкільному

І мер власний є –

Посаду директора він обнімає.

Наша …. Схвильована дуже,

Бо вона до всіх нас – не байдужа,

І протягом чотирьох років

Піклувалась про нас, школярів,

Усім відомо дітям –

Жінок багато в світі.

Чорнявих і білявих, розумних і цікавих,

Та наш директор енергійна і дуже самостійна,

Вона для нас – головний режисер-постановник,

І хоча наша вистава не скінчилася ще,

Добрий спогад не раз поверне нас до

Початкових класів,

Добру згадку про них ми навік збережем.

За те, що були Ви уважні до нас,

За труд титанічний, недоспані ночі,

За Ваш талант і звершення творчі

В цю радісну мить

Медаль цю казкову на згадку візьміть!

Діти вручають медаль

Коли ми вперше прийшли до школи,

То потрапили ніби у казковий Палац Знань,

Яким керує чуйна, справедлива королева.

Але що то за королева, в якої нема корони?

Тому сьогодні дозвольте Вам подарувати ось цю корону.

І хоч вона не золота і на ній нема дорогоцінного каміння,

Але замість нього нехай будуть наші чисті, як кришталь, очі,

Що випромінюють тепло наших сердець.

Діти вручають корону

Шановна Наталіє Федорівно, дозвольте Вам здати рапорт за всю проведену роботу.

Учні читають по черзі:

-         Опанувавши грамоту, всі учні перейшли до 5-го класу.

-         Вивчили українську, англійську мови.

-         Учнями перечитано, недочитано, зачитано до 800 художніх казок.

-         Списано, переписано, недописано в зошитах багато десятків сторінок.

-         Зароблено тисячі відмінних оцінок і не скажемо скільки двійок.

-         Загублено 20 поганих звичок, 45 ручок і 40 олівців.

-         Почуто, не дочуто, перечуто 7 000 дзвоників.

-         На території школи розбито 3 клумби, 1 двері, 1 шибку.

-         Рапорт зданий! 4 клас.

Вчитель.

Слово для привітання надається директору школи.

Сценки

Мчить селом автомашина,

Зупинив її хлопчина –

І мерщій до водія:

- Запізнюсь у школу я!

А водій:

- Та я на тік!

Їду зовсім в інший бік!

-         О! – зрадів Тарас. – Повезло нівроку!

Це ж чудово, бо і я якраз

Не вивчив уроку.

         *     *     *

Хлопчик висунувся з вікна третього поверху, під яким ростуть троянди.

-         Ти знаєш, що буде, якщо впадеш? – суворо запитує мати.

-         Знаю, - відповідає син, - зімну троянди.

Учителеві іноземної мови

“Good morning, children”, -

Ми раді чути,

Хочем трішки іноземцями побути.

І як читати – «мейд» чи «маде» -

На етикетках шоколаду,

Вчать «іноземці»-вчителі.

Із нами клопоти чималі!

Бо слова добре треба знати,

Ще й граматику вивчати,

Минулий і майбутній час,

Всі дивні форми дієслова –

Тяжка та іноземна мова!

Вручення квітів

Вчителеві фізкультури

Головне завдання уроку –

Всім здоровим бути!

Мусиш сам подбати, каже –

І не вередуй!

Тож про фізкультуру як же нам забути?

У спортзалу всі, як на свято,

Поспішають так завзято.

А футбол – це просто клас!

За те, що не шкодуючи вмінь і сили,

Спортсменів Ви із нас упевнено ліпили,

Прийміть, Галино Миколаївно, подяку щиру

І нагороду від усього дитячого колективу.

Вручення квітів

Вчителеві музики

Музика – предмет не новий,

Мальовничий, пречудовий

І цікавий нам всією

Неповторністю своєю.

Максима Миколайовича

 Ми дуже-дуже любимо

І пісні ті, що вивчали,

Ніколи не забудемо.

В п’ятий клас, коли прийдемо, вчителя

Не підведемо,

Ноти гарно будемо вивчати

І в конкурсах завжди перемагати.

Вручення квітів

Бібліотекарю

Хто нам завжди допоможе

Розібратись в морі книг?

Ще й цікавого багато всім

Розкаже тут про них?

Дасть нам корисну пораду,

Втомленій душі відраду,

Хто у смутку звеселить,

І сміятися звелить?

Зрозуміло – це не аптекар,

Це – шанований усіма наш шкільний

Бібліотекар!

Вручення квітів і книги. Вручення квітів всім вчителям поч.. класів

.

Вчитель.

Шановні батьки! А зараз, за українським звичаєм, простеліть своїм дітям дорогу українським рушником в старше майбутнє життя. Розстеліть той рушник, наче долю, як символ любові й вірності, надії на щасливе і світле майбутнє

Учитель (до дітей)

Ідіть під рушником, хлопчики й дівчатка, хай чистим полотном встеляться ваші життєві шляхи.

Шануйте батька й матір, що дали вам життя й любов навіки.

А ви, батьки, благословіть своїх дітей.

Батьки

Сини і дочки, наші рідні діти,

Ось час настав зробити крок вперед.

Ви стали старші, стали розумніші,

У добрий час благословляєм вас.

Сієм сьогодні зерном ваговитим,

В житті щоб були завжди працьовиті,

Мали лиш шану й повагу людей,

Радо всміхався кожен вам день.

-             Благословляємо вас, діти в добрий час!

Хай щастя і достаток будуть з вами,

Прийміть хліб-сіль від нас,

Сміливо по землі ідіть шляхами.

Батьки вручають дітям хліб та сіль на вишитому рушнику. Хліб передають із рук у руки, і кожен випускник цілує його.

Клятва четвертокласників

       Ми, учні 4 класу, йдучи до середньої школи, обіцяємо:

·       Прибігати до школи на перший урок з очима, що палають від допитливості.

- Обіцяємо!

·       Із вовчим апетитом «поглинати» всі знання і «перетравлювати» їх до кінця, щоб не гальмувати.

- Обіцяємо!

·       Бігати коридорами тільки у змінному взутті, щоб не завдати шкоди підлозі.

-              - Обіцяємо!

·       Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації.

- Обіцяємо!

·       Із гідністю донести високе звання учня школи до закінчення навчання.

-              - Обіцяємо!

Вчитель.

 Любі діти, настав час і мені привітати вас із закінченням початкової школи.

Ось закінчився перший, мабуть, найважчий та найвідповідальніший етап навчання. Чотири роки ви здіймалися сходинками Країни Знань все вище і вище…

 Разом ми пережили і біль, і радість, і гарний настрій, і невдачі.

Коли заходиш до класу і чуєш привітне «Добрий день!» та бачиш ласкаві й люблячі оченята, то все залишається там, за дверима. А ти починаєш жити подихом і повітрям класу. Спасибі вам, дорогі діти, за підтримку!

  Кожен із вас залишиться в моєму серці назавжди. І вам, шановні батьки, я хочу висловити подяку за допомогу, за підтримку.

За ночі ті, що не доспали,

Коли задачки ви рішали,

За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання –

Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок, попереду ще 7 чи 8 років навчання. Отже, навчайтеся, батьки, і кожен день робіть уроки.

Я бажаю вам, діти, знайти своє місце в житті, досягти мети. Шлях, на який ви ступаєте, нехай буде прямим та рівним, а небо – безхмарним. Здоров’я вам, щастя, успіхів у подальшому навчанні!

Напам’ять кожному із вас я хочу вручити дипломи про закінчення початкової школи.

Пісня «Прощальна!»

На цьому наш святковий вечір закінчується. Дякуємо за увагу!