Тема.  Веселі вечірки у нашому селі

Мета: Познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці. Виховувати в учнів повагу та любов до традицій рідного народу, до української пісні. Виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди. Розвивати творчі акторські здібності учнів. Формувати цілісне ставлення до звичаїв українського народу.

Обладнання: вишиті рушники, доріжки, серветки, глиняний посуд та макітра, українська хата, тинок.

                                         Хід  свята

Учитель: Доброго дня, любі гості. 19 грудня – перше  зимове свято, яке з особливим нетерпінням чекають діти, тому що свято Миколая пов’язане з подарунками, гарним настроєм, піснями, іграми. Після свята Миколая в селах України вже кожного вечора збиралися вечорниці. Спочатку сходилися дівчата, пізніше  з’являлись  і хлопці. В будні дні на вечорницях дівчата працювали : пряли починки, шили сорочки  або вишивали рушники собі на придане. Хлопці ж залицялися до дівчат, розповідали їм небилиці, веселі історії, співали пісень, танцювали. Збирались вони  у когось в хаті.  Наша молодь не знає як це цікаво, тому ми вирішили  вам показати красу українських вечорниць. Давайте, завітаємо до однієї такої української хати   ( учитель йде, а на сцену виходять старий та стара).

Дід: Щось добреньке з’їсти хочу,

Тільки що – не знаю сам.

Баба: Голови б ти не морочив,

 що зварила – те  й подам.

Дід: Вареники, борщ і каша, в животі від них урчить.

Баба: Вередливий став ти діду, що ж тобі іще зварить?

Дід: Знаю, бабо, ти не сердься, я мабуть би, з’їв оце…

Коровай із борошенця, а туди б ще вбить яйце.

Баба: Отже, клятий, причепився,

хоч тікай із хати!

Де ж яєчко мені взяти?

Де його шукати?

Дід: Ти мені не репетуй!

А що сказав, те й приготуй!

Я ж до Ряби побіжу,

і яєчко попрошу!(виходить)

Баба (гукає до діда)- Та закрий же там хлівець!..

 - Будь по твоєму, спечу.

( Баба виходить з хати. Дід говорить їй услід.)

Дід: Ти готуй стара швиденько, повечеряємо гарненько( до зали).

 Баба в мене молодець!.. Але гріх самому їсти цей рум’яненький хлібець.

( Баба входить сідає коло діда).

Дід: Пам’ятаєш моя люба, як були ми молоді, напечем , бувало, хліба – повна хата молоді.

Баба: Танці, співи, сміх до ночі….                                        

Вечорниці… А тепер…?

Дід: Бабо,  ти вже впоралась по господарству?

баба Параска: Впоралась, впоралась.
Вже й темно, зорі зійшли,
А дівчат немає.

(Стук у двері) 

Дівчата: Господарю! Господарю! Чи впустите до хати?

баба Параска: Піду відчиню! Заходьте! Заходьте!

Дівчата: - Доброго Вам здоров’я, господарі!
- Добрий вечір, бабо Параско:!
- Добрий вечір у вашій хаті!
- Хай вам Бог допомагає!

Баба: Казали Боги, щоб і ви помогли!
І ви будьте здорові. Заходьте!

Дівчата: То ми оце перші прийшли?

баба Параска:  Атож.  Роздягайтеся, готуйтеся!

Дівчата: Я в печі розпалю.
А я попідмітаю долівку.

баба Параска: Та що ви? Піч протоплена, хата підметена.
Допоможіть лише вареників наробити.

Дівчата: Та це ми швидко зробимо, та ще всі гуртом!

(Сідають за стіл, розмовляють, роблять вареники)

Баба: Щось вас сьогодні не густо.
Парубки десь забарились.

Дівчата: Та й дівчата не всі прийшли.
- Катря заміж вийшла, то вже й не прийде.
- Оленка з Петром від людей ховаються.
- Мотря з Галиною до тітки Варки на вечорниці завжди бігають. Їм туди ближче.
- А Галину мати не пустила.
Казала: «Як підеш, то як візьму батога, то битиму,  ой битиму!»
- Мене теж мати раніше била.

Дівчата співають пісню «Била мене мати»                                

Била мене мати
Березовим прутом,
Щоби я не стояла
З молодим рекрутом.

А я собі стояла,
Аж кури запіли,
На двері воду лляла,
Щоби не скрипіли.

На двері воду лляла,
На пальцях ходила,
Щоб мати не почула,
Щоби не сварила.

А мати не спала,
Усе чисто чула,
Та мене не сварила –
Сама така була.

Била мене мати
Тонкою лозою,
Щоби я не стояла
З милим під вербою.

Била мене мати,
Та й ще буде бити.
“Ой перестань, козаче,
До мене ходити!”

“Я не перестану,
Поки не дістану
Личенька рум’яного,
Дівочого стану”.

Червона калина
Білим цвітом цвіла,
Через тебе, козаче,
Мене мати била.

баба Параска:  Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата:         Хочемо!

баба Параска: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.

баба Параска: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, перша, і так капчик за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.

  ( Дівчата, сміючись, міряють чоботи підлогу. Токи вітають першу і другу "відданиць", хлопці крадуть з порога перший капець).   

               

1 дівчина:  О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? (Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату).Дивіться, відразу наречений об'явився!

(Стук у двері — парубки прийшли)

Хлопець 1: Дівчата, до хати впустіть, двері відчиніть!

2 дівчина: А ви нас гарненько попросіть!

Хлопець 2: Коли ваша ласка, то, будь ласка, впустіть нас до хати  

           

баба Параска: О, дівчата! Хіба то вечорниці без хлопців? Ми їх будемо пригощати , а вони нас звеселяти. Заходьте, соколи, без вас вечорниці не відбудуться ніколи. Спішіть і нам цікаве розкажіть. Де ви бували і що чували? Будьте сьогодні разом з нами!

(заходять хлопці у світлицю співаючи )

Хлопець 3: Добрий вечір, господине!

Хлопець 1: Добрий вечір, шановні дівчата. Від вашої присутності навіть побілішала хата.

 ( Заходять до хати, співаючи пісню «Добрий вечір, люди…»

·        Добрий вечір, люди, вашій теплій хаті,
Щоб були ви завжди щедрі і багаті.
Хай Різдво Христове вас благословляє,
Бог ся рождає.

2 хлопець: Чули ми, що в цій хаті сьогодні вечорниці.

Дід: Просим всіх у нашу хату, превелику, пребагату.

Баба: Від зірниці до зірниці, хай лунають вечорниці.

3 хлопець: Гей, на наших вечорницях, хто сумний – розвеселиться! Співи, танці, небилиці – гарні будуть вечорниці!

 1 хлопець: А ви нас зустрічайте з варениками смачними та масними.

2 хлопець: Бо ми прийшли до вас з піснями голосними.

3 хлопець: Вечорниці починаймо, славну пісню заспіваймо.

Ой, чи є, чи нема

Пан господар вдома?

 Щедрий вечір, добрий вечір,

Пан господар вдома.

Ой, нема, ой нема,

Та й поїхав до млина.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Та й поїхав до млина.

Ой поїхав давно

 Купувати мед-вино.

Щедрий вечір, добрий вечір

 Купувати мед-вино.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Мед-вино купував,

Та й гостей частував.

 Щедрий вечір, добрий вечір

 Та й гостей частував.

Баба: Ой як хороше співають! І на душі так весело стало.

Все згадую як була молодою…Ой веселі ж ви які!

Дід: Ти, бабо, з дівчатами йдіть вареники ліпити, а ми з хлопцями як заспіваємо!

Пісня «Розпрягайте , хлопці, коні…»

Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,                                                                                           
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?                                                                                 
Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.

Просив, просив відеречка,
Вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень,*
Вона його не взяла.

"Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.

Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба".

(Підходять дівчата)

Баба: А загадки вмієте відгадувати? Загадайте, дівчата!

·        Що трьома зубами сіно їсть? (Вила)

·        Два брати у воду дивляться,

а до віку не зійдуться.           (Очі)

·        Спить на ліжку біла сплюшка,

в неї аж чотири вушка,

всі цю сплюшку звуть…(Подушка)

Дівчина 3: Молодці, хлопці. Правильно відгадали.

Хлопці:     Дівчата, а тепер ви наші загадки відгадайте.

Дівчата:    А чого ж, загадуйте.

Хлопці:    

·        Я – кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска)

·        Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

Всі його люблять, всі його чекають,

А хто подивиться, кожен скривиться. (Сонце)

Дівчина 4: 

·         Хто мене вам принесе, Ви отримаєте все: І будинок, і машину, і людину, і тварину, і мопед, і стілець. Хто збудує, молодець. (Конструктор «Лего»)   

                                                            

Хлопці: 

·         Дівчата мене люблять, я гарна та струнка, і маю безліч суконь, міняю їх щодня. (Лялька)

Баба: Грицю, а ти нам що цікавого розкажеш?

Гриць: А я люблю все, особливо на печі спати (Лягає).

                                                 

Дівчата виконують інсценівку «Грицю, Грицю, до роботи».

Грицю, Грицю, до роботи!
В Гриця порвані чоботи...
Грицю, Грицю, до телят!
В Гриця ніженьки болять...

Грицю, Грицю, молотити!
Гриць нездужає робити...
Грицю, Грицю, врубай дров!
Кахи-кахи! Нездоров...

Грицю, Грицю, роби хліб!
Кахи-кахи! Щось охрип...
Грицю, Грицю, до Марусі!
"Зараз, зараз уберуся!"

Грицю, Грицю, хоч жениться?
"Не можу одговориться!"
Грицю, Грицю, кого взяти?
"Краще Галі не зіскати!

Галю, серденько моє,
Чи підеш ти за мене?"
"Стидкий, бридкий, не люблю
І за тебе не піду!"

1-й хлопець. Нумо позмагаємося, дівчата, хто кого переспіває?!

Переспівки.
(Дівчата починають спів)

Дівчата (грайливо).

Іде, іде дід, дід.

Несе, несе міх, міх.

Отакий дідище

 Такий холодище!

 Хлопці.

Трах, трах, тарарах,

 Їде баба на волах

Дівчата.

Їде дід на волах,

Трах-трах, тарарах!

Хлопці.

Диби, диби, диби-би,

Пішла баба по гриби.

Дівчата.

А дід по опеньки

В неділю раненько!

Дід: А зараз ми побачимо, яка з дівчат – найкраща господиня.                 

Пісня «Чи я не хазяйка»

·         Чи я не хазяйка, чи не господиня

            На городі лобода, а в хаті пустиня.

            Правда, люди, правдая.

            Господиня гарна я.                                                                                       

·         На городі лобода а що похилилась.

            А у хаті павуки вікна заслонили.

            Правда, люди, правдая,

            Господиня гарна я.

·         В мисці на полиці ростуть печериці.

            В горшку під лавою ростуть курявою.

     Дощик накрапає, миски поливає.

            Вітер повіває, хату замітає.

·         Ідуть люди з поля та й з мене сміються,

            Що на моїх подушках ворони несуться.

·         Не журіться, люди, якось воно буде,

            Обскубаю воронят та й перина буде.

            Людиньки, чи ж я не хазяйка?!

Хлопець 2:А чи готові наші вареники? Почастуйте нас.

Дівчата: От зараз ми вас почастуємо………..(Дівчата виносять  тарілки з варениками і представляють свої вареники)

5 дівчина : Спробуйте вареники з сиром,

                   З добром  до вас  та миром!

6 дівчина :  Їжте вареники  картопляні,

                   Із шкварками у сметані.

7 дівчина : От вам вареники з капустою,

                  Щоб в животиках  не було пусто.  

1 дівчина :  Вареники з м’ясом споживайте,

                  Та здоров’я міцне майте!

(Дівчата ставлять на стіл мисочки з варениками)

Пісня  « Наші хлопці  вареників хочуть»

    Наші хлопці

  вареничків хочуть(2рази).

    Навари, милая, навари, милая,

  Навари, уха-ха, моя чорнобровая!

    А я ж  дров не маю, ви мої хороші,

    А я ж дров не маю, хлопці мої гожі.

     Нарубай, милая, нарубай, милая,

     Нарубай, уха-ха, моя чорнобровая!

     Я  рубать не вмію, хлопці ви миленькі,

     Я  рубать не вмію, наші соловейки!

     Научись, милая, научись, милая,

     Научись, уха-ха, моя чорнобровая!

                                                                                                                  

     А я сил не маю, ви мої хороші,

     А я сил не маю, хлопці наші гожі!

     Не балуй, милая, навари, милая,

     Пирогами пригости, моя чорнобровая!

                                                                                                            

 Учитель: Але просто так  вареників не дамо нашим козакам, за них треба позмагатися. Діти, а ви знаєте, які  змагання проводились серед хлопців, щоб знайти найсильнішого? І ми з дівчатами по-своєму вирішили, як його знайти. А думали так: хто добре їсть, той добре працює, той і сильніший. Спочатку проведемо вікторину, дізнаємось, як наші козаки знають минуле нашої країни, її історію.

·        Вікторина «Славний козак»

1. Як називається зачіска козака? (оселедець)

2. Як називалось місце, де жили козаки?  (курінь)

3. Яка їжа була в козаків найулюбленішою?   (каша)

4. Як називався козацький ватажок? (отаман, кошовий)

5. Назвіть найвідомішого гетьмана України. (Богдан Хмельницький)

6. Як називався козацький човен?  (чайка)

·        Змагання «Який козак найсильніший»

Учитель:Так ось  які вони козаки, розумні, сильні! А чи спритні та стрибучі? Тож давайте  ми їх перевіримо. (Запрошуємо по1хлопцю  з класу).

·        «Гра з мішками». Одна дівчина тримає вареник на виделці, двоє хлопців стрибають у мішку. Хто швидше доплигає в мішку до вареника – той виграв  і з’їв. 

Учитель: Українські хлопці- козаки  дуже полюбляли позмагатись, в кого сильніша долоня, тобто хто візьме в жменю більше горіхів( по 1 учню з класу).

·        «Конкурс з горіхами». Сигнал «раз, два, три, горіхи бери!»

(по 1 учню з класу беруть в жменю  горіхи: у кого більше - той і виграв).

·        «Конкурс з бубликом» (по1учню з класу стають в коло та по сигналу пробують відкусити від бублика, прив’язаного на палиці, шматочок без рук)

Вчитель: До нас наближаються новорічні свята, ви будете ходити колядувати, посівати, щедрувати. І ми даруємо вам щедрівку на Новий рік.

Учні: - Дозвольте щедрувати!

Дід з бабою: - Дозволяємо!

Пісня «Добрий вечір тобі…»

·        Добрий вечір тобі,
пане господарю!
Ра- дуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

·        Застеляйте столи

Та все килимами,

 Радуйся! Ой радуйся, земле,
 Син Божий народився!                                                                          

·        Та кладіть калачі,з ярої пшениці

           Радуйся! Ой радуйся, земле,
           Син Божий народився!                                                                                          

·        Бо прийдуть до тебе,
Три празники в гості,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

·        А що перший празник,
Рождество Христове,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

·        А що другий празник,
Святого Василя,
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

·        А третій же празник,
Святе Водохреща.
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

Учень 1:

Ой, мабуть, давайте, люди, за гостину дякувати будем.

І за те що гарно приймали, і за те, що смачно частували.

Учень 2:

Будемо прощатися,                 

Дякуємо Вам за гостинність.

У щасливій вашій хаті,

 Щоб Ви всі були багаті.

Учень 3:

Щоб лежали на столі

 Паляниці немалі!

 Щоб були у Вас ковбаски,

Молоко і сало, й м’ясо,

І млинці, і пиріжки,

 І пухнасті пампушки!

Учень 4:

А ще Вам бажаєм,

Щоб Ви не хворіли,

Душею і серце були молоді!

До рідного краю

Любов’ю горіли

 І щастя творили

 На рідній землі!

Усі гості:

Щоб були Ви в цій оселі

І щасливі, і веселі!

Учень 5:

Все, що в серці мали,

Ми вам подарували:                                                                                  

Гарну пісню, добру казку,

Своє серце й щиру ласку.

Разом: Кращі побажання

Ви прийміть від нас,                                                                    

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

Учень 6: Нехай ваша добра хата буде радістю багата,

і ділами, й пирогами, і гостями, і друзями!

Учень 7: А ще бажаємо сили, щоб ніколи не хворіли,

 щоб люди поважали, щоб діти шанували.

Учень 2: Щастя, здоров’я не на один рік, а на цілий вік.

І на цьому слові бувайте здорові

Щастя вам

Неба вам, неба вам ясного,
Сонця вам, сонця золотого.
З рідної, з рідної криниці
Чистої, чистої водиці.

Приспів: -2р.
Щастя вам, щастя і добра,
Бажаємо на довгії літа,

Радості, радості й любові,
Щирості, щирості у слові.
Хай для вас розквітають квіти,
Люблять вас і шанують діти.

Вчитель: Ну от і закінчилися наші вечорниці. Добре, що діти наші повертаються до минулого. Ось і ожили перед нами ігри  і забави  нашого народу. Тепер головне, щоб вони і надалі не пішли у забуття. Міцний наш  рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож бережіть цю прекрасну, невичерпну скарбницю. У ній розум, кмітливість, гумор, надія і світло завтрашнього дня. Хай у вас завжди живим вогником світяться обереги пам'яті!